Якщо дитина стала свідком булінгу в закладі освіти, передусім вона може розказати про це батькам, вчителю, психологу або безпосередньо директору.
Контактна інформація про керівників і педагогічних працівників закладу освіти, до яких, відповідно до посадових обов'язків, можуть звертатися учасники освітнього процесу для оперативного вирішення питань, що стосуються збереження життя чи здоров'я, а також захисту прав та інтересів дитини:
+38 (067) 986 5427 – Наталія Семків, директор ліцею
+38 (098) 764 0729 – Наталія Сіщук, заступник директора з навчальної роботи
+38 (068) 033 3265 – Богдана Вітюк, заступник директора з навчально-виховної роботи
+38 (096) 839 7291 – Тетяна Мельник, психолог ліцею
номер телефону 1547 Урядової гарячої лінії з попередження домашнього насильства; телефонні номери Національної дитячої «гарячої» лінії 0 800 500 225 або 116 111 (для дзвінків з мобільного)
Кол-центр Міністерства соціальної політики України з питань протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей:
1578 – з питань протидії торгівлі людьми;
1538 – з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей,
Національної безкоштовної «гарячої лінії» з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів Представництва Міжнародної організації з міграцій (МОМ; в Україні 0 800 505 501 (безкоштовно зі стаціонарних) 527 (безкоштовно з мобільних) www.527.org.ua,
Телефон Національної «гарячої» лінії з попередження насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації 0 800 500 335 або 116 123 (для дзвінків з мобільного) ГО «Ла Страда-Україна».
Омбудсмен з прав дитини в Україні Микола Кулеба: (044) 255-64-50.
Алгоритм дій працівників закладу освіти у разі виявлення ознак чи фактів булінгу
Керівник закладу
освіти:
1. Забезпечує
створення в закладі освіти безпечного освітнього середовища,
вільного від насильства та булінгу (цькування), у тому числі: приймає та
розглядає заяви про випадки булінгу (цькування) від здобувачів освіти, їхніх
батьків, законних представників, інших осіб та видає рішення про проведення
розслідування.
1.1. Дії керівника
закладу після отримання заяви-звернення щодо вчинення булінгу
:
- розглядає таке
звернення та реєструє
у журналі обліку звернень та повідомлень про жорстоке
поводження з дітьми або загрозу його вчинення;
- з’ясовує усі обставин булінгу відповідно
до Порядку розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з
дітьми або загрози його вчинення, затвердженого спільним наказом Міністерства
соціальної політики України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства
внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України №
564/836/945/577;
- скликає засідання
комісії з розгляду випадків булінгу та окреслює подальші дії (не
пізніше ніж упродовж трьох робочих днів з дня отримання заяви). До складу такої
Комісії можуть входити педагогічні працівники, (у тому числі психолог,
соціальний педагог) батьки постраждалого та булера, керівник закладу та інші
зацікавлені особи;
- повідомляє уповноважені
підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей;
У разі, якщо Комісія
не кваліфікує випадок як булінг (цькування),
а постраждалий не
згодний з цим, то він може одразу звернутися
до органів
Національної поліції України із заявою, про що керівник закладу освіти має
повідомити постраждалого.
- забезпечує
психологічну підтримку усім учасникам випадку.
Рішення Комісії
реєструється в окремому журналі, зберігається в паперовому вигляді з
оригіналами підписів всіх членів Комісії.
2. Скликає засідання
комісії з розгляду випадків боулінгу (цькування) для прийняття
рішення за результатами проведеного розслідування та вживає відповідних заходів
реагування.
3. Повідомляє уповноваженим
підрозділам органів Національної поліції України та службу у справах дітей про
випадки булінгу (цькування) в закладі освіти за результатами рішення комісії
про підтвердження факту булінгу.
4. Забезпечує виконання заходів
для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які
вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування).
5. Затверджує та оприлюднює план
заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі
освіти з урахуванням пропозицій територіальних органів (підрозділів)
Національної поліції України, Міністерства охорони здоров’я, Міністерства
юстиції України, служб у справах дітей та центрів соціальних служб для сім’ї,
дітей та молоді розробляє.
6. Забезпечує оприлюднення на
веб-сайтах, на дошках оголошень та при проведенні інструктажів для всіх
працівників закладу освіти: правил поведінки здобувача освіти в закладі освіти;
плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в
закладі освіти; порядку подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності)
заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти; порядку реагування на
доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та відповідальність осіб,
причетних до булінгу (цькування).
Уповноважена особа
за реалізацію норм законодавства у сфері
запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в закладі освіти:
Повідомляє керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування)
стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових
працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого
вона була особисто або інформацію про які отримала від інших осіб.
2. Вживає невідкладних
заходів для припинення булінгу (цькування).
3. Бере участь у проведенні
розслідування випадків булінгу (цькування), засіданні комісії з розгляду
випадків булінгу (цькування).
4. Повідомляє батькам
здобувачів освіти за їх запитом інформацію про діяльність закладу освіти, у
тому числі щодо надання соціальних та психолого-педагогічних послуг особам, які
постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг
(цькування).
Практичний психолог/
соціальний педагог:
1. Повідомляє
керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів
освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб,
які залучаються до освітнього процесу, свідком якого він був особисто або
інформацію про які він отримав від інших осіб.
2. Вживає невідкладних
заходів для припинення булінгу (цькування).
3. Спілкується з
учасниками ситуації: жертвою, кривдником чи (кривдниками), свідками.
4. Забезпечує профілактику
та запобігання булінгу (цькуванню).
5. Забезпечує надання
консультативної допомоги батькам з питань булінгу.
6. Здійснює психологічний
супровід здобувачів освіти, які постраждали від булінгу (цькування), стали його
свідками або вчинили булінг (цькування).
Класний керівник,
учитель-предметник:
1. Повідомляє керівництво
закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти,
педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які
залучаються до освітнього процесу, свідком якого він був особисто або
інформацію про яку він отримав від інших осіб.
2. Вживає невідкладних
заходів для припинення булінгу (цькування).
3. Бере участь у
проведенні розслідування випадків булінгу, засіданні комісії з розгляду
випадків булінгу (цькування) - за рішенням керівника закладу.
4. Може поспілкуватись з
учасниками ситуації: жертвою, кривдником чи (кривдниками), свідками.
5. Проводить системну роботу з
інформування, роз'яснення з метою формування навичок толерантної та
ненасильницької поведінки, спілкування та взаємодії всіх учасників освітнього
процесу; організації тематичних заходів, зустрічей, бесід, консультацій.
Медичний персонал закладу освіти:
1. Повідомляє
керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування)
стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових
працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого
він був особисто або інформацію, про яку він отримав від інших осіб.
2. Вживає невідкладних заходів для
припинення булінгу (цькування)
3. Може поспілкуватись з
учасниками ситуації: жертвою, кривдником чи (кривдниками), свідками.
4. Надає (у разі
необхідності) невідкладну медичну допомогу.
Обслуговуючий
персонал:
1. Повідомляє
керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування)
стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових
працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого
він був особисто або інформацію, про яку він отримав від інших осіб.
2. Вживає невідкладних заходів для
припинення булінгу (цькування).
Батьки постраждалої
дитини:
1. Подають керівництву або засновнику
закладу освіти заяву про випадки булінгу (цькування)
стосовно дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу.
2. Можуть вимагати повного та
неупередженого розслідування випадків булінгу (цькування)
стосовно дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу.
3. Можуть брати участь у засіданні
комісії з розслідування випадку булінгу.
4. Звертаються до
уповноважених органів Національної поліції України та служби у справах дітей
для повідомлення про випадок булінгу, у тому числі в разі незгоди з рішенням
комісії, яка не кваліфікувала випадок як булінг.
5. Сприяють керівництву закладу освіти
у проведенні розслідування щодо випадків булінгу
(цькування).
6. Виконують рішення та рекомендації
комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі
освіти.
7. Можуть запитувати інформацію про
діяльність закладу освіти, у тому числі щодо надання соціальних та
психолого-педагогічних послуг особам, які постраждали від булінгу (цькування),
стали його свідками або вчинили булінг (цькування).
Здобувачі освіти:
1. Повідомляють
керівництво або працівників закладу освіти про факти булінгу
(цькування) свідком яких вони були особисто або про які отримали вірогідну
інформацію від інших осіб.
Дитина, яка постраждала від булінгу:
1. Звертається
для подальшого реагування до
керівника закладу або уповноваженої особи, або працівника
закладу освіти, якому довіряє,
Та/або до батьків чи
інших законних представників, органів Національної поліції, служби у справах
дітей, органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, центрів
соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, спеціалізованих установ з надання
безоплатної первинної правової допомоги, регіональних та місцевих центрів з
надання безоплатної вторинної правової допомоги тощо.
2. Може брати участь у засіданні
комісії з розслідування випадку булінгу.
Порядок реагування на випадки булінгу (цькування)
1.
Загальні положення
1. Цей Порядок визначає
механізм реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти всіх типів
і форм власності, крім тих, які забезпечують здобуття освіти дорослих, у тому
числі післядипломної освіти.
2. Терміни, використані у цьому Порядку,
вживаються у таких значеннях:
кривдник (булер) - учасник освітнього
процесу, в тому числі малолітня чи неповнолітня особа, яка вчиняє булінг
(цькування) щодо іншого учасника освітнього процесу;
потерпілий (жертва булінгу) - учасник
освітнього процесу, в тому числі малолітня чи неповнолітня особа, щодо якої
було вчинено булінг (цькування);
спостерігачі - свідки та (або)
безпосередні очевидці випадку булінгу (цькування);
сторони булінгу (цькування) -
безпосередні учасники випадку: кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу),
спостерігачі (за наявності).
Інші терміни вживаються у значеннях,
наведених у Законах
України "Про освіту", "Про
соціальні послуги", "Про
соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю", "Про
забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків", "Про
засади запобігання та протидії дискримінації в Україні".
3. Проявами, які можуть бути підставами
для підозри в наявності випадку булінгу (цькування) учасника освітнього процесу
в закладі освіти, є:
замкнутість, тривожність, страх або,
навпаки, демонстрація повної відсутності страху, ризикована, зухвала поведінка;
неврівноважена поведінка;
агресивність, напади люті, схильність до
руйнації, нищення, насильства;
різка зміна звичної для дитини
поведінки;
уповільнене мислення, знижена здатність
до навчання;
відлюдкуватість, уникнення спілкування;
ізоляція, виключення з групи, небажання
інших учасників освітнього процесу спілкуватися;
занижена самооцінка, наявність почуття
провини;
поява швидкої втомлюваності, зниженої
спроможності до концентрації уваги;
демонстрація страху перед появою інших
учасників освітнього процесу;
схильність до пропуску навчальних
занять;
відмова відвідувати заклад освіти з
посиланням на погане самопочуття;
депресивні стани;
аутоагресія (самоушкодження);
суїцидальні прояви;
явні фізичні ушкодження та (або) ознаки
поганого самопочуття (нудота, головний біль, кволість тощо);
намагання приховати травми та обставини
їх отримання;
скарги дитини на біль та (або) погане
самопочуття; пошкодження чи зникнення особистих речей; вимагання особистих речей,
їжі, грошей; жести, висловлювання, прізвиська, жарти, погрози, поширення чуток
сексуального (інтимного) характеру або інших відомостей, які особа бажає
зберегти в таємниці;
наявність фото-, відео- та
аудіоматеріалів фізичних або психологічних знущань, сексуального (інтимного)
змісту;
наявні пошкодження або зникнення майна
та (або) особистих речей.
4. До булінгу (цькування) в закладах
освіти належать випадки, які відбуваються безпосередньо в приміщенні закладу
освіти та на прилеглих територіях (включно з навчальними приміщеннями,
приміщеннями для занять спортом, проведення заходів, коридорами, роздягальнями,
вбиральнями, душовими кімнатами, їдальнею тощо) та (або) за межами закладу
освіти під час заходів, передбачених освітньою програмою, планом роботи закладу
освіти, та інших освітніх заходів, що організовуються за згодою керівника
закладу освіти, в тому числі дорогою до (із) закладу освіти.
Ознаками булінгу (цькування) є
систематичне вчинення учасниками освітнього процесу діянь стосовно малолітньої
чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників
освітнього процесу, в тому числі із застосуванням засобів електронних
комунікацій, а саме:
умисне позбавлення їжі, одягу, коштів,
документів, іншого майна або можливості користуватися ними, перешкоджання в
отриманні освітніх послуг, примушування до праці та інші правопорушення
економічного характеру;
словесні образи, погрози, у тому числі
щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння,
спрямовані на обмеження волевиявлення особи;
будь-яка форма небажаної вербальної,
невербальної чи фізичної поведінки сексуального характеру, зокрема принизливі
погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська, образи, жарти, погрози,
поширення образливих чуток;
будь-яка форма небажаної фізичної
поведінки, зокрема ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання,
завдання ударів;
інші правопорушення насильницького
характеру.
5. Суб'єктами реагування у разі настання
випадку булінгу (цькування) в закладах освіти (далі - суб'єкти реагування) є:
служба освітнього омбудсмена;
служби у справах дітей;
центри соціальних служб для сім'ї, дітей
та молоді;
органи місцевого самоврядування;
керівники та інші працівники закладів
освіти;
засновник (засновники) закладів освіти
або уповноважений ним (ними) орган;
територіальні органи (підрозділи)
Національної поліції України.
Суб'єкти реагування на випадки булінгу
(цькування) в закладах освіти діють в межах повноважень, передбачених
законодавством та цим Порядком.
6. Суб'єкти реагування здійснюють
заходи, спрямовані на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах
освіти згідно з Планом заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу
(цькуванню) в закладах освіти, затвердженим центральним органом виконавчої
влади у сфері освіти і науки.
7. Педагогічні (науково-педагогічні) та
інші працівники закладу освіти у разі, якщо вони виявляють булінг (цькування),
зобов'язані:
вжити невідкладних заходів для
припинення небезпечного впливу;
за потреби надати домедичну допомогу та
викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання екстреної
медичної допомоги;
звернутись (за потреби) до
територіальних органів (підрозділів) Національної поліції України;
Відповідальність за вчинення булінгу та недотримання
алгоритму дій при виявленні фактів булінгу
Згідно Закону України
від 18 грудня 2018 року №8584 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів
щодо протидії булінгу», який вперше в українському законодавстві
юридично визнає поняття булінгу та передбачає відповідальність не
тільки за вчинення, але й за приховування випадків булінгу.
1. Відповідальність
передбачена за вчинення булінгу.
Положеннями статті
173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що
адміністративна відповідальність встановлюється за булінг (цькування) учасника
освітнього процесу, який являє собою діяння учасників освітнього процесу, які
полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у
тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються
стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших
учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода
психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.
2. Види покарань за
булінг передбачено вказаною статтею:
- штрафи від 850 до
3400 грн.;
- громадські роботи
від 20 до 60 год.;
- виправні роботи до 1
місяця.
Так, за булінг
стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, або такою особою стосовно інших
учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода
психічному, або фізичному здоров’ю будуть штрафувати розміром від 50 до 100
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850-1700 грн.), або кривдник
отримає громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.
За булінг, вчинений
групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного
стягнення, потягне за собою покарання у вигляді:
штрафу від 100 до 200
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700-3400 грн.), або громадські
роботи на строк від 60 до 60 годин.
За малолітніх дітей –
кривдників (до 14 років) та неповнолітніх (віком від 14 до 16 років)
відповідатимуть їх батьки, або особи, що їх замінюють: цькування їх дітьми
інших учасників освітнього процесу їм «виллється» у:
штраф, від 50 до 100
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 – 1700 грн.), або громадські
роботи на строк від 20 до 40 годин.
Якщо ж їх діти вчинять
булінг групою осіб або повторно (тобто протягом року після накладення
адміністративного стягнення), їх батьки чи законні представники можуть отримати
вдвічі більші покарання, ніж вказано вище.
3. Покарання за
приховування випадків булінгу.
Водночас законом
визначено покарання за приховування випадків булінгу педагогічним,
науково-педагогічним, науковим працівником, керівником або засновником закладу
освіти.
Так, неповідомлення
керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів
Національної поліції України про випадки булінгу тягне за собою накладення
штрафу від 850 до 1700 грн., або виправні роботи на строк до одного місяця з
відрахуванням до 20% заробітку.
Тому, педагогічним
працівникам та керівникам закладів освіти слід уважно:
§
ставитись до всіх випадків булінгу;
§
повідомляти про них;
§
уважно розглядати заяви;
§
забезпечувати вжиття заходів щодо протидії булінгу;
§
розробляти плани;
§
публікувати їх на сайтах;
§
вчасно інформувати органи Національної поліції та службу у справах дітей
про випадки булінгу.
В іншому випадку
передбачена адміністративна відповідальність за приховування таких
ситуацій.
Рекомендації батькам щодо виявлення випадків цькування та захисту дитини
від булінгу
Наслідки булінгу.
В першу чергу треба розуміти, що жодне
насилля вчинене стосовно дитини не проходить безслідно. Наслідки булінгу можуть
бути різні. Найчастіше — це замкнутість, психологам доводиться працювати з
підлітками, які абсолютно не вміють спілкуватися з навколишнім світом.
Доводиться пояснювати, що світ не такий страшний, яким був до цього. Це може
тривати доволі довгий час. У таких дітей руйнується віра у соціум, вони
насторожені, тривожні. Але найстрашніше те, що булінг може стати причиною
суїцидальних думок та намірів. В тому випадку коли дитина не має з ким
порадитись та отримати підтримку, самостійно знайти вихід з ситуації що
склалась. Тому, перш за все, батьки педагогічні працівники мають підтримати
дитину. Часто вони думають, що це само собою минеться, але це не так.
Як почати говорити з дитиною про булінг.
Якщо дитина повідомляє вам про те, що
вона або ще хтось піддається знущанням, булінгу, підтримайте її, похваліть
дитину за те, що вона набралася сміливості і розповіла вам про це, і зберіть
інформацію (при цьому не варто сердитися і звинувачувати саму дитину ).
Підкресліть різницю між доносом, з метою просто доставити комусь неприємність,
і відвертою розмовою з дорослою людиною, яка може допомогти.
Одним зі способів почати говорити з
дитиною про булінг є спільний сімейний перегляд фільмів відповідної тематики,
так звана фільмотерапія.
Список фільмів на тему: «Керрі» (1976), «Опудало» (1983), «Серце Америки» (2002), «Піф-паф,
ти мертвий» (2002), «Клас» (2007), «13 причин чому» (2017).
Щоб захистити дитину від кібербулінгу
треба:
- здійснювати батьківський контроль (але
робити це обережно з огляду на вікові особливості дітей (для молодших – можна
обмежити доступ до сумнівних сайтів, для старших – час від часу переглядати
історію браузеру);
- застерігати від
передачі інформації у мережі. Пояснювати, що є речі, про які не
говорять зі сторонніми: прізвище, номер телефону, адреса, місце та час роботи
батьків, відвідування школи та гуртків – ця і подібна інформація має бути
конфіденційною;
- навчити молодь критично ставитися
до інформації в інтернеті. Не все, що написано в мережі – правда. Якщо є
сумніви в вірогідності – звертатися до дорослих за допомогою;
- розказувати дітям про правила
поведінки в мережі. В інтернеті вони такі самі, як і в реальності, зокрема,
повага до співрозмовників.
Якщо дитина потерпає від знущань
кібербулера, їй буде дуже складно зізнатися у цьому батькам чи ще комусь.
На це є декілька причин:
§ страх, що дорослі не зрозуміють сенсу проблеми;
§ страх бути висміяним через буцімто незначну проблему;
§ страх бути покараним чи що постраждає хтось рідний за «донос» на булера,
особливо, якщо цькування зайшли далеко і дитина під контролем агресора;
§ страх з'ясувати, що «сам винен» і знущання цілком справедливі.
| Порядок подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти, порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування). |
Із метою створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти здобувачів освіти педагогічні працівники, батьки та інші учасники освітнього процесу зобов’язані повідомляти керівника закладу про випадки булінгу, учасниками або свідками якого вони стали, або підозрюють про його вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб.
Відповідно до такої заяви керівник закладу видає рішення про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб. Для прийняття рішення за результатами розслідування керівник закладу скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу. Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять систематичний характер, то керівник закладу повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та Службу у справах дітей.
У разі, якщо комісія не кваліфікує випадок як булінг, а постраждалий не згодний із цим, то він може звертатися до органів Національної поліції України із заявою.
Керівник закладу повідомляє про терміни, порядок реагування на доведені випадки булінгу, відповідальність осіб, причетних до булінгу та процедуру розгляду відповідно до законодавства.
   |
Немає коментарів:
Дописати коментар